заводить речь (о

gener. juttu alustama

gener. opwerpen (о чём-л.), ter spraakzaam brengen (о чём-л.)

gener. opperen

gener. weit ausholen

gener. prenderla larga, prendersi erla larga

ж

1. (способность говорить) ὁ λόγος, ἡ μιλιά:

2. (язык) ἡ γλώσσα:

3. (разговор, беседа) ὁ λόγος, ἡ ὁμιλία, ἡ κουβέντα:

4. (выступление) ἡ ὀμιλία, ὁ λόγος, ἡ ἀγό-ρευση [-ις] / ἡ προσφώνηση [-ις] (в торжественных случаях).

1. ( способность говорить) speech

2. ( характер произношения) enunciation

3. ( стиль языка) style of speaking, language

4. (рассуждение, беседа) discourse

5. ( выступление) speech, oration; ( обращение) address

6. грам. speech

sokmak; bırakmak,

götürmek; edinmek,

tutmak,

almak; kurmak,

işletmek,

çalıştırmak

* * *

несов.; сов. - завести́

1) (вводить куда-л.) sokmak

2) разг. (отводить куда-л.) bırakmak, götürmek

3) ( уводить далеко) (uzaklara) götürmek

4) перен. götürmek

5) edinmek; tutmak ( нанимать); almak ( покупать)

6) ( вводить) kurmak; koymak

7) ( начинать) başlamak

8) kurmak; işletmek, çalıştırmak

gener. (чём-л.) tomar alguna cosa desde arriba

Идиоматическое выражение. Основное слово:

шомак

начать

1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);

2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -

1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;

2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -

1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);

2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];

3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).

* * *

несов.; сов. - нач`ать

за-, раз-махиваться <­махнуться>; fig. weit ausholen заводить <­вести> речь издалека

гл.; 1. tо mention; 2. to refer; 3. to allude; 4. to touch; 5. to raise; 6. to bring up; 7. to broach; 8. to introduce

Английские эквиваленты, а отличие от русского нейтрального глагола упоминать, конкретизируют характер действия и условия его совершения.

1. to mention — упоминать о чем-либо, о ком-либо (называть кого-либо, что-либо без каких-либо подробностей, касающихся упоминаемого): Don't mention my name when you discuss the problem with him, it will on\y make him angry. — He упоминай моего имени, когда будешь обсуждать этот вопрос с ним, его это только разозлит. The fact has never been mentioned in the press.— В прессе этот факт никогда не упоминался.

2. to refer (to) — упоминать, ссылаться на что-либо, иметь в виду (упоминать о чем-либо, иметь в виду что-либо, что произошло раньше, но не называть этого прямо): Although she didn't mention any names everyone knew whom she was referring to. — Хотя она не называла имен, все понимали, кого она имеет в виду. I apologized for my bad behaviour and the matter was never referred to again. — Я извинился за свое недостойное поведение, и об этом деле больше никогда не упоминали. I think what Mary was referring to earlier was her manager's inability to make right decisions. — Мне кажется, что Мэри имела в виду неспособность ее управляющего принимать правильные решения.

3. to allude — упоминать о ком-либо, о чем-либо ( косвенным образом): No one ever mentioned the accident and Roger only alluded to it in times of crisis. — Никто прямо не упоминал об этой аварии, и в критические моменты Роджер лишь намекал на нее.

4. to touch — упоминать, упомянуть, вскользь коснуться, поднять вопрос, затронуть вопрос (вскользь упомянуть о чем-либо во время речи, обсуждения, урока, надолго не задерживаясь на этом вопросе): In my last lecture I touched on a number of important social issues which I'm now going to examine in more detail. — На прошлой лекции я затронул ряд важных социальных вопросов, на которых я теперь намерен остановиться подробнее.

5. to raise — упоминать, упомянуть, завести разговор, начать разговор, завести речь, поднять вопрос (проблему, о которой до этого не было речи): A number of important new issues were raised at the conference. — Ha конференции был поднят ряд новых и важных проблем. The matter of the taxes was raised in a number of newspaper articles. — Проблема налогов была поднята в ряде газетных статей/публикаций.

6. to bring up — упомянуть, упоминать, начать разговор о чем-либо ( с целью обсудить его с кем-либо): She wished she never brought up the subject of money. — Она пожалела, что завела разговор о деньгах. Is there anything else you want to bring up before the end of the meeting? — Вы хотите до конца собрания обсудить еще какой-либо вопрос? Do you know of anyone who could bring the subject up? — Ты знаешь, кто мог бы завести об этом разговор?

7. to broach — начать разговор (на какую-либо неприятную, спорную или щекотливую тему): Не decided not to broach the subject of Tom's divorce until his wife recovered from her illness. — Он решил не заводить речи о разводе Тома до выздоровления его жены. Susan isoften late forschool, but every time I try to broach the matter with her she refuses to talk about it. — Сюзанна часто опаздывает в школу, но каждый раз, когда я пытаюсь поговорить с ней об этом, она отказывается отвечать.

8. to introduce — упоминать, упомянуть, выносить на обсуждение ( упомянуть о новом вопросе или деле до более подробного обсуждения): She introduced the subject of sex without any embarrassment. — Она заговорила о сексе без всякого смущения. The lecture was so boring — he did not introduce the main topic until he had been talking for an hour. — Лекция была занудной — лектор подошел к основной теме только после того, как уже целый час говорил.

367 Г сов.несов.

заводить I 1. кого-что, куда (teatud paika v. kaugele) viima v tooma v panema v juhtima v talutama; \завестисти за угол nurga taha viima, \завестисти слишком далеко liiga kaugele viima, \завестисти лошадей в конюшню hobuseid talli viima, \завестисти машину в гараж autot garaaži ajama, \завестисти в тупик ummikusse viima v ajama (ka ülek.), ему \завестили руки назад tal väänati käed selja taha, \завестисти глаза silmi pahupidi ajama v pöörama;

2. что sisse seadma, maksma v kehtima panema; они \завестили новые порядки nad seadsid uue korra sisse, так у нас \завестидено nii on meil kombeks;

3. кого-что kõnek. (endale) hankima v soetama v muretsema; \завестисти корову endale lehma soetama;

4. что sõlmima, sobitama; \завестисти знакомство с кем tutvust sõlmima v sobitama;

5. что, о ком-чём alustama; \завестисти речь о ком-чём kellest-millest juttu tegema, \завестисти тесто taignat kerkima panema;

6. что käivitama, käima panema; üles keerama; \завестисти мотор mootorit käivitama, \завестисти часы kella üles keerama, как заведённый nagu üleskeeratud